Налаштувати автовхід в XFCE (Debian 8)

За замовчуванням в Debian 8 при встановленні графічного оточення XFCE використовується менеджер входу lightdm.

Виникла необхідність налаштувати автоматичний вхід без введення паролю для користувача, який, надіюсь що тільки поки-що, далекий від світу Linux.

Тут все просто.
1. Відкриваємо в своєму улюбленому консольному текстовому редакторі (nano, vim, etc.) файл конфігурації lightdm.

# vim /etc/lightdm/lightdm.conf

2. Змінюємо рядок

#autologin-user=

на

autologin-user=<логін свого користувача>

3. Змінюємо рядок

#autologin-session=UNIMPLEMENTED

на

autologin-session=xfce

4. Зберігаємо файл та закриваємо.
5. Перезавантажуємо ПК для перевірки.

Arch Linux: Встановлення пакета із AUR на прикладі dropbox

Нажаль, в основних репозиторіях Arch Linux присутні не всі найбільш вживані програми. Однією з таких є dropbox. Отже, на прикладі пакету dropbox і буде написана дана стаття.
Цей пакет можна зібрати самому, отримавши початковий код із AUR (Arch User Repository).

Якщо порівнювати Debian і Arch, то збирати пакети, на мою думку простіше саме в Arch. Чого варте тільки те, що я зібрав вдало пакет з першого разу!

В Arch Linux дуже хороша актуальна довідка, яка вчасно оновлюється.
Проте все ж таки об'єднаю процес встановлення пакета із AUR в один алгоритм в надії на те, що початківцям буде легше знайти статтю і розпочати працювати з makepkg. А для більш глибокого вивчення - "лінки" на першоджерела вкінці статі.

Для початку потрібно встановити необхідні речі для збирання пакетів в подальшому

sudo pacman -S --needed base-devel

Далі необхідно знайти потрібний пакет в AUR та завантажити його знімок (dropbox.tar.gz).
Потім перейти в директорію, куди був завантажений знімок,

$ cd /path/to/dropbox

 розархівувати архів,

$ tar -zxf dropbox.tar.gz

 перейти в директорію, яка з'явилася,

$ cd dropbox

 і виконати команду.

$ makepkg

Таким чином в даній директорії буде створено готовий пакет, який потрібно встановити з допомогою стандартного менеджера пакетів

sudo pacman -U dropbox-12.4.22-1-x86_64.pkg.tar.xz

Джерела:
Dropbox
Arch User Repository
makepkg

Куди пропав ifconfig в Arch Linux?

Як же я був здивований, коли у відповідь на старий звичний запит

# ifconfig

який я звик використовувати в більшості дистрибутивів для перевірки поточних IP/MAC -адрес, в Arch Linux я отримав у відповідь
bash: /usr/bin/ifconfig: Немає такого файла або каталогу

Як виявилося - ifconfig було перенесено в пакет net-tools, який не встановлюється за замовчуванням. Але його можна встановити зі встановлювального диску, або з мережі (якщо вона була налаштована)

# pacman -S net-tools

Але оскільки його вважають застарілим, то хотілось би з'ясувати чим можна замінити стандартну команду перегляду мережевих інтерфейсів. Тому що я тільки для цього і використовував ifconfig. Навіщо встановлювати наразі в систему застарілі пакети, які все-рівно рано чи пізно приберуть. Краще вже відразу звикати до нових інструментів.
Нова команда яка покаже мережеві інтерфейси виглядає так:

# ip addr show

P.S.
Пакет net-tools все-рівно потрібно встановлювати, якщо ви використовуєте Virtualbox.

Налаштування сервера Debian в VirtualBox для web-розробки на PHP

Debian був в якості основної ОС на моєму комп’ютері 3 роки. За цей час я досить чудово його вивчив.
Але наразі я ставлю такі вимоги до мого домашнього ПК:
1) Можливість використання останніх версій програм, які не відносяться до веб-сервера (FileZilla, Inkscape, Gimp, DeaDBeeF, Firefox, LibreOffice) та встановлювати їх з репозиторія, а не збирати самостійно, чи запускати як portable-варіанти.
2) Можливість залишити на сервері стабільні версії програмного забезпечення, яке чудово працює.  Адже я вирішив, що переводити свої проекти на PHP7 ще рано.
3) Можливість бекапу сервера (як колишній системний адміністратор - я не довіряю вінчестерам, якщо вони не працюють в RAID-масиві)
4) Можливість плавного переїзду (спочатку налаштую та перевірити, а потім міняти ОС на домашньому ПК)

Я встановлював різні більш-менш солідні безкоштовні дистрибутиви на віртуальній машині та на ноутбуці дружини для вивчення та тестування. Спочатку це були OpenSUSE, Linux Mint, Manjaro та Fedora. Колись давно я ставив в віртуальній машині Arch Linux. Тоді встановлення цього представника світу Linux виявилось мені тяжким. Не то що б це було складно, але я не розумів чому він немає графічного чи псевдо-графічного інтерфейсу встановлення. І звісно ж віддав перевагу спочатку Ubuntu, а потім Debian, які ставляться в декілька кліків. Але щоб мати право про щось говорити - це потрібно спробувати. Тому я вирішив встановити і Gentoo щоб відчути ту всю "міць", про яку стільки написано в Інтернет.
І коли я скомпілював декілька разів Gentoo на слабенькому ноутбуці, а він в кінцевому результаті і не запрацював так як слід -  я зрозумів що встановлення Arch Linux - це квіточки.
Ця система насправді дуже проста і зрозуміла. А близько 40% команд, які я використовував при встановленні Gentoo - використовуються і при встановленні Arch Linux.
Склалося такі відчуття, що під час встановлення і налаштування протягом 2 тижнів цього дистрибутиву я дізнався про Linux більше, ніж за 7 років користування linux-ом до цього. Я зрозумів що це той дистрибутив, з яким я хочу пов’язати життя мого ПК :)

Що мені сподобалось:
- Rolling release
- Легкість процесу збирання пакетів з AUR (в порівнянні зі збиранням пакетів .deb - це небо і земля)
- Можливість видаляти пакети KDE, якими не користуюсь
- Швидкість роботи менеджера пакетів pacman
- Розуміння що я роблю і для чого

Тому логічно, що в мене з'явилося бажання відділити на логічному рівні сервер від місця розробки. Необхідно було щось знайти таке, щоб можливо було сервер встановити в віртуальній машині, а своє середовище розробки запускати на основному комп’ютері. Тоді я б зміг в якості ОС для сервера використовувати Debian 8, а в якості ОС для основного ПК - Arch Linux. Причому сервер має працювати без графічного оточення в цілях економії оперативної пам’яті.
Оскільки вже звик, що в світі linux - можливо все, то почав свій пошук в Інтернет із FTP, SFTP, Samba, спільні папки VirtualBox...

І тут мені трапилась стаття Виртуальная машина, как сервер для web-разработки.

Це саме те що я шукав. Використання NFS дозволить налаштувати все саме так, як мені потрібно. Я отримаю можливість бекапу всього сервера (файл *.vdi). Також я зможу забезпечити плавний переїзд (спочатку налаштую та перевірю все в VirtualBox, а потім зможу змінити Debian на основному ПК на Arch Linux).

Далі про те, як я це робив...

NetworkManager в ArchLinux + xfce

1. Встановлюємо необхідні пакети, які рекомендує Archlinux Wiki

sudo pacman -S networkmanager network-manager-applet xfce4-notifyd gnome-keyring

Якщо не встановити gnome-keyring, то не можливо буде підключитися до захищених  мереж Wi-Fi.

2. Завершуємо графічний сеанс.
3. Переходимо в іншу консоль Alt + F2 та логінимось в ній
4. Вимикаємо поточне мережеве підключення та зупиняємо сервіс

sudo netctl disable enp6s1

sudo netctl stop enp6s1

5. Вмикаємо службу NetworkManager

sudo systemctl enable NetworkManager.service

6. Запускаємо цю службу

sudo systemctl start NetworkManager.service

7. Завершаємо сеанс
Ctrl + D
8. Перключаємося знову в основну консоль Alt + F1 та логінимося в неї.
9. На панелі  робимо клік по іконці NetworkManager, вибираємо необхідну мережу WiFi, вводимо пароль.

Sector 32 is already in use by the program FlexNet; avoiding it... під час встановлення grub

Ставив я якось Archlinux на ноутбук, де вже була встановлена Windows XP.
Все було добре до моменту встановлення grub.

Попередження звучало в даному випадку так:
"Warning: Sector 32 is already in use by the program `FlexNet'; avoiding it.."

І тут я згадав, що коли намагався встановлювати Gentoo на цей же самий ноутбук і  не звернув увагу на це попередження, то він просто не завантажився.

Тому стало зрозуміло що ігнорувати це попередження не варто. Рішення знайшов на форумі Ubuntu.

Якщо коротко та українською, то ось рішення як стерти даний сектор.

1) Переглянути інформації про диск (це для того щоб переконатися що розмір сектора на вашому вінчестері 512 байт)
sudo fdisk -l /dev/sda

2) Перезаписани нулем (стерти) один сектор з номером 32 (в даному випадку саме із-за нього не може бути встановлений завантажувач) на пристрої /dev/sda

sudo dd if=/dev/zero of=/dev/sda bs=512 count=1 seek=32

Слід розуміти що після цього, скоріше за все, програми, які здійснювали запис в цей сектор в операційні системі Windows (такі, як наприклад Adobe Photoshop, CAD/CAM, Rosetta Stone, Matlab others) можуть працювати не коректно. Можливо їх доведеться перевстановити якщо ви і надалі плануєте ними користуватися.

Організація швидкого запуску програм в KDE

Оптимізація, оптимізація, оптимізація!

Маємо:

1. ОС - Debian Linux
2. Графічне оточення - KDE
3. Майже три десятки програм, які доводиться запускати по декілька разів на день.
4. Дві панелі Plasma (KDE).
Перша знаходиться знизу (звичка з ОС Windows :)) та містить меню вимикання ПК, список запущених програм, інформацію про час та "system tray". Друга знаходиться зверху та містить ярлики часто вживаних програм. Для другої панелі налаштовано "автоприховування".

Помічено:

1. Випливаюча панель часто спрацьовує коли курсор підводиться для перемикання вкладки браузера.
2. Розмістити панель зліва або справа не можливо, тому що ці області є активними для пристиковування вікон у випадку, коли я хочу розмістити вікно на пів екрану (привіт Windows 7).
3. Помічено що більшість моїх дій як вебдизайнера зосереджено у верхній частині екрану. Тому нелогічно весь час пересувати курсор в нижню частину екрану для перемикання вікна.
І мені НЕ швидше перемикати вікна з допомогою комбінації клавіш Alt + Tab, тому що вікон в процесі розробки сайтів запущено багато!

Завдання:

1. Позбавитися панелі з ярликами.
2. Панель перемикання вікон перемістити в верхню частину екрану.
3. Зберегти швидкий запуск програм максимум з мінімумом кліків мишею.
4. Запуск програми має відбуватися при умові що вже запущена якась інша програми і її вікно розвернуте на весь екран.

Власна CSS-сітка для невеликих проектів

Наразі є такі варіанти для організації CSS-сітки сайту:
1. Завантажити та підключити Bootstrap (в даний час це версія 3.3.6)
Підключити необхідно буде такі файли.
bootstrap.min.css 118,4 Кб

bootstrap-theme.min.css 22,9 Кб

bootstrap.min.js 36 Кб

Разом: 177,3 Кб

 
2. Завантажити власний скомпільований Bootstrap, вибравши лише сітку (Bootstrap.grid) та вказавши необхідні налаштування

В цьому випадку розміри файлів будуть такими:

bootstrap-theme.min.css 23,8 Кб

bootstrap.min.css 12,4 Кб

Разом: 36,2 Кб

3. Придумати свою просту CSS-сітку, яку можна використовувати на не великих проектах.
Цим я і зайнявся.

screentest - тест монітора (Debian linux)

Хочете програмку на зразок TFT Monitor Test в linux?
Така існує!

1. Встановлюємо пакет screentest!
sudo aptitude install screentest

2. Запускаємо
screentest

Справка написана відразу ж на першому екрані

Клік ЛК (лівою кнопкою) - вибір параметрів циклу, якщо такі передбачені
Клік СК (середньою кнопкою) - вибір кольору
Клік ПК (правою кнопкою) - показ меню.

В програмі можна вказувати довільний колір для тла та основного кольору.

6 порад, які допоможуть зберегти "нерви" та час або гроші

Постараюся зібрати корисні поради, які допоможуть зберегти "нерви" та час  (або гроші) в одній статті. В голові в мене їх багато, але не всі приходять одночасно. По мірі того як вони будуть "виринати на поверхню" - буду просто дописувати їх в цю статтю.

А якщо ви знайшли щось цікаве в моєму блозі і вам хотілось би сказати "дякую" - просто натисніть один раз будь-який рекламний блок від G-o-o-g-l-e, що побачите на сторінках цього блогу ;)

Відновлення випадково видаленого файла в Netbeans

Алгоритм відновлення випадково видаленого файлу в Netbeans:

1) в дереві "Проекты" зробити клік правою кнопкою, по теці, з якої був видалений файл
2) вибрати "История"->"Откатить удаление".
3) відмітити видалений файл та натиснути "ОК"

Думаю, що це спрацює тільки якщо включено ведення локальної історії в Netbeans.